Артура і його молодшого братика Данилка* було направлено в патронатну сім’ю через загрозу життю і здоров'ю дітей. Кімната в гуртожитку, де раніше жили діти з мамою, колишньою вихованкою місцевого інтернату, що перебувала під супроводом соціальних служб, знаходилося в антисанітарних умовах. На шкірі й одязі дітей були помітні сліди вошей. Обстеження лікарями тільки підтвердило глибоку занедбаність хлопчиків. Через недостатнє харчування вони значно відставали в фізичному та психоемоційному розвитку, майже не ходили і не розмовляли.

Усе, що відбувалося довкола 30-місячного Артура, він називав словом «вака». До патронатних батьків звертався словом «алло». Інших слів на момент взяття його під патронат він не знав. Його братик Данилко внаслідок хронічного недоїдання втратив рефлекс жування і ковтання твердої їжі. У свої 1,5 роки він мав виражені ознаки рахіту й дистрофії.

Першочерговим завданням патронатних батьків, які взялися доглядати дітей із моменту їх вилучення, стало налагодження режиму сну та харчування. Маленький Данилко від голоду був настільки знесиленим, що навіть сидіти йому надовго не вистачало сил, вже не кажучи про повзання чи ходіння.  Більше тижня потому їх патронатна мама відзначає прогрес: «Данило став більше рухатися, повзати по кімнатам. Менше стомлюється під час гри». Про старшого Артура пані Тетяна говорить: «Хлопчик довірливий, реагує на ласку, йому подобається, коли його хвалять, пробує нам увесь час «догодити». Вже на четвертий день перебування у патронатній родині Артур став повторювати перші словосполучення: «відчини двері», «будемо їсти», «спасибі».

Називає певні предмети на картинках. Щодня додає якісь нові слова. Стає неабияким балакуном. Коли я його похвалила і сказала, що вийшло дуже красиво, йому страшенно сподобалося це слово. Купила в неділю Артурові новий одяг, він усе із задоволенням приміряв, запитуючи: «Красиво?»

Ще місяць – і молодший Данилко, який призвичаївся їсти за режимом, став приповзати на кухню, «вимагаючи» обід, а коли бачив свою мисочку, аж підстрибував від нетерпіння. Вихователі не могли натішитися його апетиту, до того ж, у хлопчика почався активний ріст зубів, яких до цього у нього було тільки два. Ось що зазначають у своєму щоденнику батьки на другий місяць:

Смотрю на малышей и констатирую, что они поменялись в лучшую сторону. Лица приобрели нормальный цвет  и округлилась форма. Уже появилась мышечная ткань на ножках. Конечно, до нормы далеко, но все-таки по сравнению с тем, что было... Наконец от детей перестал исходить жуткий запах, и они начали просто пахнуть детьми.

Після тривалої роботи з біологічною мамою малят із метою зміни її поведінки, способу життя, відбувся суд із позбавлення її материнських прав. Вона визнала, що виховувати дітей їй одній не під силу, і що в них буде краще майбутнє з іншими батьками. Що сказати? Переконуючи всіх довкола, що «з понеділка почне жити інакше», «інакше» так і залишилося ілюзією, бо долати труднощі – не в стилі 24-річної мами.

Під кінець третього місяця перебування хлопчиків у патронатній родині знайшлися потенційні усиновителі – молоде подружжя, обділене власними дітьми. При першій зустрічі з хлопчиками кандидати в усиновителі переконалися, що знайшли тих, кого довго шукали. Почалася підготовка дітей до виходу з патронату. За словами патронатної мами Артура й Данилки:

Думаю, что лучших родителей трудно и нафантазировать. Они замечательные и, похоже, мы обрели новых друзей. Это очень приятная сторона нашей работы. Артур на десятом небе, столько внимания к себе, он наверное никогда не видел. Данил подползает к новой маме, садится напротив нее и внимательно наблюдает за ней. Она берет его на ручки, и он сидит у нее на руках, как будто все понимает и присматривается.

Рівно через 4 місяці Артур із Данилом перейшли жити до нових батьків. Новоспечені усиновителі завдяки поступовому процесу передачі прекрасно увійшли у свою роль, а патронатних вихователів уже наступного тижня чекала нова дитина для догляду. Бо, як відомо, ми хоч і не можемо допомогти усім, нам цілком під силу зарадити комусь одному. 

* З метою збереження конфіденційності імена дітей в історії було змінено